Кубейська територіальна громада

Раннє втручання. Що це?
Відповідно до Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Дослідження підтверджують, що перші роки життя дитини є визначальними для її подальшого росту та розвитку і впливають на її майбутнє. При цьому кожна дитина пізнає світ у своєму темпі і потребує різного обсягу зусиль з боку дорослих, особливо, якщо мова йде про дітей із порушеннями розвитку.
Важливо інвестувати у розвиток таких дітей у ранньому віці, адже це допомагає уникнути більш серйозних проблем у майбутньому. Однією з успішних світових методик у зазначеному напрямі є розвиток системи раннього втручання.
Раннє втручання є всесвітньо визнаною послугою, отримання якої максимально збільшує шанси дітей на реалізацію власного потенціалу, дає змогу максимально ефективно використовувати потенціал сім’ї для розвитку дитини та її підготовки до здобуття освіти в закладах освіти. Крім того, зазначеною послугою забезпечуються потреби сім’ї у професійній психологічній допомозі, а також повноцінна участь членів сім’ї в житті суспільства.
Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.
Раннє втручання включає:
- Супровід сімей, які виховують малюків із порушенням розвитку
- Підтримку родини в подоланні кризи
- Допомогу родині у розвитку життєво необхідних умінь та навичок у дитини
- Сприяння покращенню взаємодії малюка із членами родини та соціуму
Для кого раннє втручання?
Для сімей, які виховують дітей від народження до трьох повних років, у яких:
1. Встановлено певний діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
2. Визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
3. Є ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою та інші; діти, які перебувають в будинку дитини; сім’ї, які отримали будь-який травматичний досвід.
4. Сім’ї, де батьки мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.